Українки, що досягли успіху в Європі і світі. Унікальні і талановиті українки за кордоном.

Ольга Куксенко

Вона стала адміністратором однієї з найкрасивіших і великих церков Швейцарії, вивчивши з нуля німецьку мову за 2,5 роки, хоч опинилась в цій країні після початку повномасштабної війни в Україні. До цього вона стала першою в світі оперною співачкою, яка почала грати на лазерній арфі (це справжній футуристичний музичний інструмент) і виступала в більше ніж 31 країні із своїм проекційним платтям і іншими технологічними шоу. ЇЇ голос настільки справив враження на швейцарську громаду, що, починаючи з 2022 і вже 4 роки поспіль, їй довіряють співати гімн Швейцарії у супроводі оркестру на святкуванні національного дня.
Але про все по порядку...

До 24.02.2022
Ольга народилась у Вінниці, де закінчила з відзнакою ЗОШ №29 і музичну школу №2 по класу бандур. В дитинстві вона була солісткою капели бандуристів, співала кожної неділі в церковному хорі і стала лауреатом 6 вокальних конкурсів. В якості переможниці «Міжнародного фестивалю молодіжної пісні» у м. Кельце (Польща) Ольга співала дуетом із солісткою Boney M. (Шейлою Боннік).
Після отримання ступеню магістра академічного співу з відзнакою у Національній музичній академії України (м. Київ) вона виступала на різних івентах, приватних заходах і фестивалях по всьому світу, давши загалом більш ніж 1450 концертів.
У 2016-му на церемонії нагородження "Людина Року" в київському оперному театрі, Ольга виступила із власною лазерною арфою. Таким чином вона стала першою з професійних співачок, хто в живу грає на цьому дивовижному і технологічному музичному інструменті (шоу «новаЯ»).
Потім було поєднання проекційного плаття із авторською лаунж-оперою і українською етнікою. У грудні 2019 року вона була удостоєна нагороди «Жінка III тисячоліття» за внесок у розвиток сучасної української музики та мистецтва.

Українська оперна співачка, що грає на лазерній арфі

Повномасштабна війна
Я ніколи не планувала жити за кордоном, - каже Ольга, - але звістка про повномасштабне вторгнення застала мене у Львові, коли я поверталась в Київ з концерту в Будапешті. За щасливим збігом обставин зі мною буда моя донька. На той момент їй було 9 років. Із речей з нами були лише концертні костюми, трохи одягу і її підручники зі школи».
Починаючи з 24.02.22 за пару тижнів вони 11 разів переїздили з місця на місце, ночуючи по 1-2 дні в різних апартаментах, у друзів чи в готелях. Вже 27 лютого Ольга співала гімн і українські пісні на проукраїнському мітингу в Чехії.
Розуміючи, що дитині потрібна стабільність, вони зареєструвались на сайті, де люди з різних країн пропонували українцям тимчасове житло. Там було багато варіантів проживання від декількох тижнів до 2 місяців і серед них, раптом, Ольга побачила, що одна швейцарська родина пропонує можливість проживання в їх будинку на довгий термін. Так вона опинилась в незнайомому містечку в кантоні Цюріх.

Співачки Ольги Куксенко із українським хором в Цюріху

Складності інтеграції
Як згадує Ольга: «Найважче, те, що ми не були готові до переїзду, не планували і не хотіли цього. Серце і думки постійно повертались додому і було сподівання, що війна протягом декількох місяців скінчиться.
Донька вже в квітні почала навчатись в місцевій школі, де були тільки швейцарці і всі предмети викладались лише німецькою мовою, яку ми до цього не вчили».
Головна складність інтеграції полягала в тому, що всі мовні курси і навчання в школі відбуваються на "Hochdeutsch" (стандартна літературна німецька мова), а майже всі місцеві мешканці і діти розмовляють на швейцарській (Schweizerdeutsch). Відмінність між мовами становить приблизно 35-40%, що можна порівняти з відмінністю української мови від польської. Якщо людина володіє однією із мов досконало, то суть розмови можна зрозуміти, але коли потрібно одразу вивчати німецьку, а в повсякденному житті розмовляти на швейцарській, це все ускладнює. Можна лише уявити, як складно було доньці вивчати в школі хімію чи французьку, яку пояснюють німецькою, а діти коментують все швейцарською.

Фрагмент співу гімну Швейцарії у супроводі місцевого оркестру на святкуванні Національного Дня

Робота в Швейцарії
Навесні 2022 року Ольга співала українські народні пісні, оперні арії і гімн України під акомпанемент органу на різних заходах, організованих для підтримки України. На одному з таких виступів був присутній мер міста Хорген (кантон Цюріх). Він запропонував їй заспівати гімн Швейцарії у супроводі місцевого оркестру на щорічному святкуванні Національного Дня на березі цюріхського озера 1 серпня 2022.
Ольга: «Я погодилась і заспівала гімн Швейцарії в українському національному вбранні: старовинній розшитій сорочці з плахтою. Біло-червона вишиванка співпадає з кольорами швейцарського прапору».
Місцеву громаду так вразив голос Ольги і емоційне виконання гімну, що вже 4 роки поспіль вони довіряють саме українці виконувати гімн на День Швейцарії.

Побачивши у Ольги увагу до деталей, бажання допомагати і те, що вона за 2,5 роки вивчила німецьку мову з нуля до рівня В2, їй у літку 2024 запропонували офіційну роботу адміністратором однієї з найкрасивіших церков Швейцарії. Тут відбуваються місцеві збори, референдуми, служіння й різноманітні концерти, тому що церква має більше 1000 посадкових місць, чарівну ліпнину, різьблення, орган з 4798 трубами.
В цій дивовижній церкві Ольга не лише відповідає за адміністративну і організаційну роботу, але й сама проводить екскурсії.
Піклування про місцеву перлину історії та архітектури вважається в Швейцарії дуже відповідальною роботою, щоб довірити її людині з іншим громадянством. Довіра саме українській дівчині такої культурної перлини є свідченням того, що Ольга стала прикладом для швейцарців, якими насправді є щирі й талановиті українці.

Фрагменти виступів Ольги Куксенко на різних швейцарських локаціях

Наступні історії, які скоро з’являться на цій сторінці, будуть про

• Леся Василенко – правозахисниця та адвокатка, довготривало проживає в Нідерландах, де активно працює над захистом прав біженців і жертв торгівлі людьми. Її діяльність привертає увагу до гуманітарних викликів ХХІ століття і сприяє формуванню більш справедливого міжнародного права.
• Катерина Молчанова – дослідниця у галузі екологічних технологій, що живе у Німеччині і займається розробкою інноваційних методів переробки відходів. Вона є автором численних наукових публікацій і бере активну участь у міжнародних кліматичних форумах, підвищуючи статус України як країни з великим науковим потенціалом.
• Тетяна Лисенко – відома письменниця і журналістка, яка проживає у Великій Британії. Її літературні роботи, що розкривають глибокі психологічні та соціальні теми, отримали визнання критиків і читачів у Європі, а публіцистика — формує розуміння сучасних викликів української діаспори.
• Катерина Гуменюк – провідна вчена в галузі біотехнологій, чиї дослідження сприяють розробці нових методів лікування онкологічних захворювань. Її публікації широко цитуються в провідних наукових журналах світу, а інновації застосовуються в клінічній практиці.
• Лідія Мельник – успішна підприємниця в сфері технологій, засновниця стартапів, що працюють на перетині штучного інтелекту та екології. Її бізнес-моделі стають прикладом для сталого розвитку й інноваційного підходу до сучасних викликів.

Українські жінки, долаючи численні виклики, демонструють унікальну здатність не лише адаптуватись у різних сферах діяльності, а й роблять вагомий внесок у культуру, науку, мистецтво і бізнес, стаючи місточками між Україною та іншими культурами, між локальним і глобальним. Їхній внесок – це не тільки особисті перемоги, а й важливий крок у формуванні глобального образу України як країни з багатою інтелектуальною та культурною спадщиною.