Ребеліхтлі: свято ліхтарів з ріпи в Швейцарії (Хорген, Ріхтерсвіль)
Коли листопадові вечори стають довгими, темними й пронизливо-холодними, швейцарські міста спалахують тисячами м'яких, тремтливих вогників. Ідеться про самобутнє свято Швейцарії – Räbeliechtli (Ребелієхтлі), традицію, яка перетворює ріпу на витвори мистецтва.
Досі грандіозні світлові інсталяції з тисяч ріп асоціюються переважно з легендарним святом у Ріхтерсвілі, яке занесене до списку нематеріальної культурної спадщини Швейцарії.
Проте цього року це свято заіскрилося ще в одному мальовничому місті на Цюрихському озері, бо до магії світлових інсталяцій долучився Хорген.
Місцева громада стала свідком створення масштабної інсталяції, яка перетворила монументальні сходи Реформаторської церкви Хоргена (Reformierte Kirche) на витвір світлового мистецтва.
Композиція із 260 ліхтариків із ріпи утворила силует різдвяної ялинки, а сотні людей приходили 7 листопада 2026 року подивитися на цю інсталяцію і сфотографуватися серед ліхтариків.
Цікавий нюанс: на шпилі (флюгері) Реформатської церкви Хоргена розміщені сонце, місяць і зірки, що відповідає стилю рококо, у якому церкву заново відбудували 1782 року. Ці символи перегукуються з ідеєю світла на святі Räbeliechtli.
Створення хоргенської інсталяції
За кожним великим проєктом завжди стоять конкретні люди і їхні ідеї, натхнення і рутинна робота.
Ідея масштабної інсталяції на сходах церкви в Хоргені належить Петеру Вірту (Peter Wirt) та його дружині Моніці Вірт.
Саме їхнє бачення та пристрасть до швейцарських традицій дозволили втілити це в життя.
До практичної реалізації проєкту долучилися українці, які живуть у Хоргені та працюють у Reformierte Kirche: оперна співачка Ольга Куксенко (Olga Rossi) та її чоловік, Ігор Куксенко (VUS dj). Вони разом з Петером розробили концепцію композиції, підготували ескізи та координували кожен етап втілення.
Перетворення задуму на технічно складну інсталяцію з 260 живих ліхтариків вимагало й складної фізичної роботи: вишкрібання десятків кілограмів твердої м'якоті, розстановки конструкцій та забезпечення безпеки палаючих свічок на сходах упродовж святкового вечора.
Історія свята Räbeliechtli
Назва свята походить від слів «Räbe» (ріпа) і «Liechtli» – «маленьке світло».
Історія цього звичаю сягає глибокого минулого: коли завершувався збір останнього врожаю, а поля ставали порожніми, селяни стикалися з настанням тривалої темної пори року.
У ті часи, задовго до масової появи картоплі та електрики, ріпа була одним із найважливіших продуктів харчування. Вона рятувала людей від голоду взимку.
Висловлюючи вдячність землі за врожай та намагаючись «прогнати» темряву, що насувалася, люди вигадали простий, але геніальний ритуал.
Вони брали ріпу, видовбували з неї серцевину, вирізали віконця та візерунки, вставляли всередину запалені свічки й вирушали в темряву нічних вулиць.
Пісня, що лунає в темряві: Під час ходи діти обов'язково співають традиційну пісню. Найвідоміший рядок звучить так:
«Räbeliechtli, Räbeliechtli, wo gaasch hii? / I di dunkli Nacht use...» («Ліхтарику з ріпи, куди ти йдеш? / У темну ніч...»). Ця мелодія незмінна вже понад століття.
Такі ходи – звичай, приурочений до періоду навколо дня святого Мартина, 11 листопада. На практиці осінні процесії можна побачити з кінця жовтня й упродовж листопада. Дата залежить від міста та організаторів: у кожної громади може бути свій вечір.
Особливо традиція Räbeliechtli характерна для кантону Цюрих.
У книжці Еміля Штаубера «Звичаї та традиції кантону Цюрих», що вийшла 1922 року, уже описано дитячі прогулянки з ліхтариками з ріпи в другій половині жовтня.
Десь ходу організовує дитячий садок, десь школа, квартальне об'єднання чи церковна громада.
В одному місці збирається невелике коло родин, в іншому підготовка займає помітну частину громадського життя.
У дні проведення парадів у багатьох швейцарських громадах навмисно вимикають вуличне освітлення в історичних центрах.
Це робиться для того, щоб м'яке мерехтіння тисяч ріп створило абсолютно унікальну, містичну та казкову атмосферу.
Сьогодні цей звичай перетворився на одне з улюблених дитячих свят.
Проте за зовнішньою простотою ховається колосальна ручна праця, яка перетворює звичайний коренеплід на крихкий ліхтарик.
Процес створення ліхтарика з ріпи
Виготовлення ліхтариків для Рібеліхтлі – це цікавий процес, до якого залучаються і діти, і дорослі.
Для цього використовують не звичайну кормову ріпу, а спеціальний старовинний сорт із двоколірною шкіркою (фіолетово-білою) та щільною м'якоттю.
М'якоть сирої ріпи надзвичайно тверда. Її неможливо нарізати звичайним кухонним ножем без ризику пошкодити стінки.
Тому майстри використовують спеціальні маленькі ложечки з гострими краями, якими міліметр за міліметром вишкрібають серцевину.
Головне завдання – зробити стінки ліхтарика настільки тонкими, щоб крізь них вільно проходило світло свічки, але водночас достатньо міцними, щоб конструкція не розвалилася.
Як правило, на зовнішньому фіолетовому шарі також вирізають традиційні візерунки: зірки, місяць, сонце, листочки або силуети тварин.
Коли всередині запалюють свічку, ріпа перетворюється на чарівний мерехтливий абажур.
На відміну від сучасних пластикових чи китайських ліхтариків на батарейках, Ребеліхтлі є на 100% екологічним продуктом. Після закінчення свят ріпу зазвичай згодовують тваринам на фермах або компостують. Жодного пластикового сміття!
Святкування Räbeliechtli в Ріхтерсвілі
Хоча традиція зародилася як камерне свято, Ребеліхтлі у Ріхтерсвілі перетворилося на грандіозний фестиваль, на якому витрачають десятки тонн ріпи та запалюють понад 50 000 свічок одночасно, приваблюючи туристів з усього світу.
Парад світлових ріп у Ріхтерсвілі (Räbechilbi Richterswil) вважається найбільшим парадом ліхтарів із ріпи в Європі, а Федеральне управління культури Швейцарії внесло його до списку «Живих традицій Швейцарії».
Тут важливий не лише сам рухомий ряд вогнів. Прикрашають історичний центр: світяться вікна, фасади, окремі будівлі.
Місто на вечір стає частиною спільної композиції.
Місцеві об'єднання збирають із ріпи великі фігури: сову, Міккі Мауса, Фредді Меркьюрі тощо.
У листопаді 1998 року парад у Ріхтерсвілі офіційно потрапив до Книги рекордів Гіннеса як найбільша світлова хода з ліхтариками з ріпи у світі. Витяг з офіційного сертифіката Guinness World Records (14 листопада 1998 р.): «Населення Ріхтерсвіля-Замстагерна влаштувало 14 листопада 1998 року Räbechilbi – парад ліхтарів із 24 тонн видовбаної осінньої ріпи та 40 000 свічок.»
Історія святкування Räbeliechtli в Ріхтерсвілі сягає XIX століття, коли селянки освітлювали ліхтариками з ріпи дорогу з пагорбів на вечірнє богослужіння.
Найстаріший збережений письмовий доказ офіційного проведення свята зафіксовано у муніципальних архівах Ріхтерсвіля:
Витяг із Хроніки громади Ріхтерсвіль (1901 р.): «...am Sonntag vor Martini [findet] die Räbechilbi wieder statt.» («...у неділю перед Днем святого Мартина знову відбудеться Räbechilbi.»)
Свято Räbeliechtli в Хоргені продемонструвало головне: звичайного листопадового вечора й кількох людей, готових об'єднатися заради спільної творчості й узятися до роботи, достатньо, щоб створити маленьке диво. Свічки згаснуть, сходи залишаться сходами, але в знайомого місця тепер є ще один приємний спогад.
